Анотація: Практичний розбір реального прецеденту агресії, ейджизму та токсичної поведінки в групових чатах здобувачів вищої освіти.
Рис. 1. Загальнопотокова закрита спільнота здобувачів магістратури (137 учасників).
Рис. 2. Цифровий простір академічної мікрогрупи (30 учасників) як осередок адресного мобінгу.
Застереження щодо анонімізації: Усі цифрові матеріали та текстовки листування в цьому аналітичному кейсі пройшли процедуру деідентифікації згідно з вимогами Закону України «Про захист персональних даних». Прізвища та персональні ідентифікатори учасників замасковані. Матеріал носить виключно науково-освітній та аналітичний характер.
Кейс-стаді: Механіка кібербулінгу та мобінгу у студентських чатах магістратури
Трансформація вищої освіти в Україні та розширення можливостей перехресного вступу створили нові виклики для студентської екосистеми. Можливість здобути магістерський ступінь за новим фахом залучає до ЗВО вступників із різним життєвим і професійним досвідом. Проте відсутність офіційної модерації в цифрових спільнотах іноді провокує латентний спротив з боку випускників бакалаврату того ж вишу, що за відсутності реакції переростає у відкритий кібербулінг.
1. Передумови та анатомія конфлікту. Основною причиною виникнення деструктивної динаміки у досліджуваній групі стало неприйняття окремими учасниками права осіб із різним академічним бекграундом навчатися на магістратурі. Конфлікт розгортається у кілька послідовних фаз:
Фаза 1: Організаційний запит. Здобувач освіти ставить стандартне запитання щодо навчального процесу, розкладу або нормативних прав студентів у спільному чаті.
Фаза 2: Пасивна агресія та патерналізм. Замість конструктивної відповіді частина спільноти вдається до знецінення питаючого, сумнівів у його доцільності навчання та спроб повчання.
Фаза 3: Ескалація та групове об'єднання. Підключення інших членів чату створює «ефект натовпу» (деіндивідуалізацію), де токсична поведінка схвалюється позитивними реакціями, а критичні зауваження викликають хвилю відкритої агресії.
2. Класифікація проявів деструктивної поведінки. На основі аналізу матеріалів листування виділено три ключові категорії порушень етичних норм та законодавства України.
Ейджизм та соціокультурні упередження. Учасники конфлікту використовують вік здобувачів як інструмент для приниження гідності. Акцентування на вікових характеристиках (наприклад, маніпуляційні вказівки на «34 роки» чи зверхні порівняння з поведінкою дитини) є формою вікової дискримінації. Це порушує принцип рівноправності громадян, зафіксований у ст. 24 Конституції України.
Дискримінація за фоновою освітою. Спостерігається неприйняття інституту перехресного вступу. Випускники бакалаврату демонстративно висловлюють зверхність щодо студентів, які здобули попередню освіту за іншими спеціальностями. Здійснюються спроби піддати сумніву законне право осіб змінювати професійну траєкторію, що суперечить ст. 4 Закону України «Про вищу освіту».
Мобінг, нецензурна лексика та прямі погрози. Агресія проявляється через використання нецензурної лайки, психологічне залякування та заклики до «колективного витіснення» небажаного студента зі спільноти. Подібні дії класифікуються як цькування (мобінг) та створюють ворожу, психологічно небезпечну атмосферу в освітньому середовищі.
3. Деформація професійної ідентичностіОсобливий аналітичний інтерес викликає той факт, що подібна поведінка демонструється на магістерському рівні підготовки фахівців гуманітарного профілю (зокрема, майбутніх психологів).
Простежується когнітивний дисонанс: вивчаючи теми емпатії, професійної етики та психічного здоров'я, здобувачі в цифрових просторах застосовують інструменти психологічного насильства. Це свідчить про низький рівень сформованості етичної саморегуляції та відсутність розуміння меж професійної відповідальності на етапі навчання.
4. Рекомендації для закладів вищої освіти. Для запобігання подібним прецедентам та захисту академічної репутації ЗВО необхідно впроваджувати системні інституційні заходи:
Офіційна модерація студентських ресурсів: Академічні чати груп та потоків повинні мати призначеного куратора або представника Студентського самоврядування з чіткими правилами модерації.
Цифровий кодекс етики: Ознайомлення студентів із правилами онлайн-комунікації та юридичними наслідками їх порушення під час зарахування.
Невідворотність дисциплінарних заходів: Регулярна робота Дисциплінарних комісії та Етичних комісій вишів із розгляду заяв здобувачів, що передбачає винесення доган або розгляд справ на рівні деканату.
Об'єктом дослідження даного кейсу стала загальнопотокова закрита спільнота здобувачів освіти за магістерською програмою «Психологія» (аббревіатура ЗВО: НУЛП), що налічує 137 учасників (див. Рис. 1). Група функціонує в режимі приватної чат-платформи, access до якої обмежений відсутністю публічного юзернейму, що робить її недосяжною для зовнішнього контролю з боку викладацького складу чи моніторингових ботів.
Ключові ризики зафіксованого середовища:
Високий рівень групової кумулятивності: Наявність 137 осіб в одному цифровому просторі створює підґрунтя для ефекту «деіндивідуалізації» — коли індивідуальна відповідальність за образу розмивається в загальному масиві учасників.
Відсутність правового дисклеймера: У описі чату повністю відсутні зафіксовані правила поведінки, заборона використання нецензурної лексики чи застереження про недопустимість мобінгу.
Інституційний вакуум: Модерація здійснюється самопризначеними адміністраторами (зокрема старостами груп) без підпорядкування Етичній комісії університету, що перетворює орган комунікації на зону підвищеного психологічного ризику для студентів.
На відміну від масових потокових чатів, внутрішньогруповий цифровий простір академічної групи (офіційний шифр: ПСПС-12, 30 учасників, див. Рис. 2) демонструє трансформацію загальної токсичності у адресний мобінг.
У малих академічних спільнотах відсутність модерації має найруйнівніші наслідки: загальний тиск переростає у свідому ізоляцію «інакших» здобувачів (зокрема тих, хто вступив за перехресним напрямом), витіснення з робочих комунікацій щодо навчання та прямі особистісні випади під час обговорення навчальних завдань.
Інститут права, психології та інноваційної освіти
Національний університет «Львівська політехніка»
Місце виникнення аналізованого прецеденту - Кафедра практичної психології ментального здоров'я, Інституту права, психології та інноваційної освіти, Національного університету "Львівська політехніка"
Вересень, 2026 року
Пов'язані сторінки
Криза традиційної освіти - Системний аналіз деградації традиційної вищої школи: бюрократичний хаос, етичний дефолт, академічний мобінг та виклики на шляху до інноваційного навчання.
Академічна етика та психологічна безпека у ЗВО - Аналітичний проект про стан цифрової етики, мобінг, ейджизм та дискримінацію у студентських спільнотах магістратури вищої школи України.
Криза традиційної парадигми: Чому старі класичні виші втрачають сенс - Системний огляд. Чому бюрократичні ієрархії, лекційні формати 19 століття та відсутність гнучкості нищать мотивацію здобувачів освіти.
Бюрократія та мобінг у ЗВО: Дослідження кейсу НУ «Львівська політехніка» - Матеріал ілюструє, як бюрократична дезорганізація на адміністративному рівні створює підґрунтя для мобінгу та етичного дефолту в студентському середовищі.
Ризики псевдоосвіти: Чому толерантність до токсичності готує псевдофахівців - У третій статті аналітичного циклу Edupro Expert розглядається проблема відсутності етичного фільтра у вищій школі.
Від архаїки до інновацій: Нова парадигма навчання та візія Edupro.Expert - Фінальна стаття аналітичного циклу Edupro Expert пропонує конструктивну альтернативу кризі традиційної вищої школи.